Реформа старшої школи під тиском: батьківська петиція, 70% громад за паузу і закриті наради МОН
Реформа Нової української школи вперше за майже десятиліття вийшла за межі кулуарних суперечок: на урядовому порталі з’явилася петиція від імені батьків із вимогою призупинити процес. Напруга підсилюється даними опитування Асоціації міст України: у квітні 2025 року 995 громад відповіли, що 70% з них вважають за необхідне поставити реформу на паузу до скасування воєнного стану.
Це тривожний сигнал, адже саме органи місцевого самоврядування мають забезпечити реальне впровадження змін. Суспільне занепокоєння вже не схожа на поодинокі голоси в учительських або суперечки у соцмережах. Якщо ситуацію не розрядити, наслідки можуть вдарити по рейтингах влади, які й без того похитнули корупційні скандали й критика кадрової політики.
Міжнародні донори, що протягом років інвестували значні кошти у НУШ, теж можуть поставити резонні питання: де результати і хто за них відповідає. 8 квітня до парламенту викликано міністра освіти і науки, щоб він прозвітував про підготовку до реформи старшої школи, запланованої на 2027 рік.
На той самий день заплановано засідання профільного комітету, народні депутати вже збирають пропозиції від громад. Паралельно Міністерство освіти і науки та Офіс Президента намагаються достукатися до місцевого рівня. За наявною інформацією, на внутрішній нараді з обласними освітніми управлінцями Оксен Лісовий озвучив три ключові меседжі.
Невдовзі міністр разом із заступницею Надією Кузьмичовою провели закриту зустріч із журналістами. Якщо метою було пояснити суспільству, що відбувається з реформою, і збити градус, логічнішим виглядав би публічний формат. Проте обрали обмежене коло учасників — спосіб, що радше допомагає «прикрити тили» і тримати ситуацію під контролем.
У цей самий час для представників громад і місцевих адміністрацій оперативно скликали Конгрес місцевих і регіональних влад при Президентові України, де, окрім Лісового, виступив заступник керівника Офісу Президента Віктор Микита. Запрошення розіслали за кілька днів до події.
За даними джерел, зібрання нагадувало партійний з’їзд радянських часів: доповіді читали з папірців, і це мало мало спільного з тим, як на старті НУШ Лілія Гриневич надихала команду і громади. Захід відбувся в Zoom, публічних записів або стенограм немає.
Залишилися лише скупі повідомлення від громад — «обговорили», «почуто» — і пост міністра освіти про те, що йшлося «про те, як послідовно і з якою якістю управління ми разом впроваджуємо зміни в освіті». Сам факт такої зустрічі дозволить владі створити враження, що громади підтримують реформу.
Принаймні буде що показати міжнародним донорам. У комунікації з громадами, зокрема у Facebook, міністр прямо згадав і про донорський вимір. Що далі? Найближчий крок — звіт міністра 8 квітня і розгляд пропозицій від місцевого рівня. Поки немає рішення про зупинку чи перегляд графіка, але опір на місцях і запит на паузу до завершення воєнного стану ставлять під сумнів темп підготовки до змін 2027 року.
Від того, як влада відреагує на такий сигнал, залежатиме і довіра громад, і впевненість донорів, які очікують конкретних результатів.