Готуємось до 12-річки: навіщо потрібна реформа школи і чому непокояться батьки
Фото: Liubov Yemets/Gwara Media/Global Images Ukraine via Getty Images Міністерство освіти і науки повідомило , що 1 вересня 2027 року всі українські діти переходять на 12 років шкільного навчання. Новина - не новина, а свіже нагадування про перебудову середньої освіти - знову викликала обговорення реформи.
Хтось пише «жах!» і шкодує за «втраченим роком життя» доньки чи сина, хтось переконаний, що не зайве ще рік побути дитиною. Що не так з 11-річним навчанням і в чому полягає реформа - в огляді Коротко про . Ідея запровадити 12-річне шкільне навчання виникла не вчора.
Така реформа активно обговорювалася в кінці 90-х - в першій половині 2000-х років паралельно із входженням України у Болонський процес. Болонську декларацію держава підписала в 2005 році, перейшовши на європейську двоциклову (бакалаврат, магістрат) вищу освіту, середня школа також готувалася до змін.
В одному із інтерв’ю нинішній президент Національної академії педагогічних наук, а тодішній міністр освіти Василь Кремень згадував, що перехід на 12-річку планували здійснювати поступово, починаючи з першого класу, під нові програми уже створювалися нові підручники.
На гальма натиснули у 2010 році, коли крісло очільника МОН перебрав під себе Дмитро Табачник. На одному із парламентських слухань вже розпочату реформу вирішили згорнути, посилаючись на спротив батьків та брак коштів. Василь Кремень називав це кон’юктурним і популістським рішенням, яке стриножило розвиток не тільки освіти, а й всієї держави.
Повернутися до європейських орієнтирів вирішили у 2017 році. Відлік нової системи почали з 2018-го, коли була запущена «Нова українська школа». У 2020-му 12-річне навчання закріпили в Законі " Про повну загальну середню освіту ". Тобто зараз ідеться вже не просто про реформу, яку можна перекреслити або відкласти, а про виконання закону.
12-річною середньою освітою будуть охоплені діти, які пішли до школи у 2018 році і пізніше. Календар такий: Як і багато років тому, основний аргумент зводиться до того, що 12-річна середня освіта запроваджена у прогресивних країнах світу. На сьогодні більшість колишніх країн СНД, зокрема Молдова, Грузія, Вірменія, Казахстан, також перейшли на таку систему.
"…11-річна система навчання залишається в Росії, Білорусі та Україні. 12-річна – загальноприйнята у всій Європі. Цей стандарт прийняла й Америка", - наголошував на початку навчального року голова парламентського комітету освіти, науки та інновацій Сергій Бабак .
Та справа, звичайно, не в кількості проведених за партою років. Справа в оптимізації навчального процесу і його раціоналізації. Перехід на європейський стандарт означає, що дитина вже з 9-го класу має визначитися зі своїм подальшим шляхом. Сучасна типова школа розділяється на три рівні: Це три різні заклади і в ідеалі - три різні споруди.
А оскільки в нинішніх умовах це завелика розкіш для місцевих громад, то початкову школу дозволили об’єднувати в один комплекс з базовою, назвавши це гімназіями. А от ліцей має існувати окремо від них хоча б на папері. Повна загальна середня освіта в Україні залишається обов’язковою.
Випускник 9-го класу може орієнтуватися одразу на вступ до вишу, і тоді він пише заяву про зарахування до академічного ліцею. Або вступати до нащадків колишніх ПТУ - професійних ліцеїв або фахових коледжів.
В них разом з атестатом про повну середню освіту молодь отримує документ про набуття робочої спеціальності (кухаря, слюсаря, перукаря тощо) і далі знову має вибір: одразу виходити на ринок праці чи підвищувати рівень освіти у вищому навчальному закладі.
За системи 11-річного навчання старшу школу критикують за те, що вона перевантажена навчальними предметами, які багато в чому повторюють курс базової школи і швидко забудуться в дорослому житті. Завдання академічного ліцею - розвантажити дитину від баласту і завантажити тим, що їй буде потрібно.
Тобто дати дитині поглиблені знання за обраним профілем та підготувати до вступу у вищий навчальний заклад - гуманітарний або технічний. Звідси і набір пре…