Варшавський суд дозволив екстрадицію археолога Бутягіна до України; захист готує апеляцію

Окружний суд Варшави задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, якого українська влада підозрює у частковому руйнуванні археологічної пам’ятки в окупованому Криму. Водночас це рішення першої інстанції не означає негайної видачі: захист вже заявив про намір подати апеляцію.

До розгляду скарги Бутягін залишається під вартою в Польщі. Олександр Бутягін очолює сектор античної археології Північного Причорномор’я відділу античного світу Державного Ермітажу в Росії. З 1999 року він керує експедицією, що досліджує античне городище Мірмекій на території сучасної Керчі.

Кримінальне провадження в Україні пов’язане з роботами, які, за даними слідства, проводилися після 2014 року без погодження з Києвом. Українська сторона вважає такі розкопки незаконними. Бутягіну інкримінують часткове руйнування об’єкта культурної спадщини та завдання збитків на понад 201,6 млн гривень (4,8 млн доларів).

За цими обвинуваченнями йому загрожує до п’яти років позбавлення волі. Археолога затримали у Варшаві в грудні минулого року за запитом України. На той момент він їхав транзитом після лекцій у країнах Західної Європи.

Російське МЗС висловило протест, назвавши провадження «політичним» і «позбавленим будь-яких правових підстав», та наголосило, що Бутягін є «археологом зі світовим ім’ям», який багато десятиліть працює на Керченському півострові. Журналіст Антон Наумлюк, який був присутній на засіданні варшавського суду, зазначив, що факт проведення Бутягіним розкопок без дозволу української сторони ніхто не заперечує.

За його словами, це суперечить українському законодавству і міжнародному праву, яке виходить із того, що Крим залишається українською територією. Винятки стосуються так званих «рятувальних» або «охоронних» робіт, але, за його оцінкою, Бутягін ними не займався.

Наумлюк також звернув увагу, що порушення правил проведення археологічних робіт в Україні передбачає штраф або обмеження волі, а не тюремне ув’язнення, тож цю статтю було б складно використати для екстрадиції. Натомість українська сторона інкримінує руйнування пам’яток, за що і в Україні, і в Польщі можливе позбавлення волі.

Юридична складність, за його словами, полягає у доведенні умислу на знищення: як професійному археологу Бутягіну складно приписати мету зруйнувати об’єкт. Українська ж інтерпретація полягає в тому, що самі розкопки без дозволу роблять пам’ятку непридатною для подальшого наукового використання, а відтак її можна вважати знищеною.

Суд у першій інстанції погодився з цією логікою, визнавши аргументи української сторони переконливішими, хоча ситуація залишається неоднозначною і значною мірою залежить від тлумачення норм. Подальшу долю запиту на екстрадицію має вирішити апеляційна інстанція.

До остаточного рішення Бутягін перебуватиме під вартою в Польщі.