Україна стикається з призовною кризою: 2 млн ухилянтів і сотні тисяч випадків самовільної відсутності
Україна входить у найважчий етап війни із внутрішнім викликом: різкою призовною кризою. За словами міністра оборони Михайла Федорова, у країні налічується 2 мільйони ухилянтів, а ще сотні тисяч військових перебувають у статусі самовільної відсутності (AWOL).
Президент Володимир Зеленський у інтерв’ю, оприлюдненому на Великдень, застеріг, що тривала війна на Близькому Сході може послабити підтримку США, зокрема скоротити поставки життєво важливих зенітних систем Patriot. Міжнародний тиск зростає. В останні тижні адміністрація Трампа змістила увагу з України на конфлікт з Іраном, мирні перемовини застопорилися, а Володимир Путін розпочав весняний наступ.
Водночас Україна, яка чотири роки тому всупереч прогнозам союзників стримала масштабний російський штурм, переходить до війни на виснаження і заявляє, що її війська щомісяця знищують більше росіян, ніж Москва здатна набрати. За оцінками, співвідношення втрат становить близько один загиблий українець на вісьмох або більше росіян.
Масштаби внутрішньої проблеми окреслив і Офіс генерального прокурора: з 2022 року відкрито близько 290 тисяч проваджень щодо військовослужбовців за залишення постів. У соцмережах поширюються відео про втечі від призову або зі служби через Карпати до сусідніх країн.
«Денис», 37 років, ухиляється від мобілізації. «На початку війни я сам прийшов у військкомат. Тоді всі йшли і казали: “Беріть нас!” Мені відповіли: “Поки не треба, йди додому, ми подзвонимо”. Потім я побачив несправедливість: хтось відкуповується, є недоторканні, а інших із хворобами запихають у автобус.
Зараз у мене хворий батько, я маю про нього дбати. Якщо я втрачуу руку чи ногу, вже нікому не допоможу. Але якщо росіяни знову стоятимуть під Києвом і всі підуть служити — тоді піду і я», — каже він. На передовій розвідники описують виснаження та відсутність ротацій.
Пілот безпілотника біля Запоріжжя розповідає, що три роки безперервно воював піхотинцем, перш ніж перейти на роботу з дронами. «Люди сприймають армію як квиток в один бік, бо не бачать ротацій», — пояснює голова парламентського комітету із закордонних справ Олександр Мережко.
«Якби знали, що воюватимуть рік, потім матимуть відпочинок, — охочіше поповнювали б війська. Проблема радше психологічна: ресурсів вистачить і на десять років, питання — як ними управляти і створювати стимули. Коли бачиш армію ухилянтів, самому воювати не хочеться».
На старті повномасштабного вторгнення Україна спиралася на великий наплив добровольців і уникала призову молодих чоловіків. Коли мобілізацію запровадили, вона спершу охопила чоловіків старше 30 років; мінімальний вік для обов’язкової служби досі становить 25. Торік 18–24-річним дозволили виїзд за кордон, і сотні тисяч зробили це.
Як змінюється війна — від гарячих боїв початку 2022-го до виснажливої кампанії з невизначеним строком — так само загострюється і криза комплектування. В умовах можливого скорочення західних поставок, включно з Patriot, питання ротацій, дисципліни та справедливості мобілізації стає критичним для здатності України витримати новий російський натиск.