Під тиском дедлайнів і криз: як змінюється робота Верховної Ради у 2025 році

Верховна Рада увійшла в 14-у сесію з подвійним тиском: дедлайни євроінтеграційних зобов’язань і очікування зовнішніх партнерів з одного боку, недовіра суспільства та політичні скандали — з іншого. Кількісні індикатори підкреслюють напруження: зросла кількість процедурних порушень і проєктів, зареєстрованих одним підписантом.

Зовні це виглядає як сплеск активності, однак цифри радше свідчать про перевантаження системи. За оцінкою експертів Лабораторії законодавчих ініціатив, після кризи, спричиненої спробою ліквідації незалежності антикорупційних органів у липні 2025 року, парламент увійшов у фазу спаду.

Серпень традиційно малопродуктивний: хоча після початку повномасштабного вторгнення народні депутати офіційно не мають відпусток, на практиці зберігається перерва в роботі; у 2025 році її планували з 22 липня до 20 серпня. Восени тривожні сигнали лише посилилися.

За вересень–листопад 2025 року (період 14-ї сесії з 2 вересня до 10 листопада) Верховна Рада ухвалила 38 законів — суттєво менше, ніж за аналогічний період 2024 року (58). Для порівняння, у 2023-му (10-та сесія), яку вважали рекордно низькою за кількістю ухвалених актів, за цей самий проміжок було 46 законів.

Дані вказують на спад, що може бути ознакою поступового виснаження парламенту або продовження кризи після липневих подій. Спад не виник на порожньому місці: упродовж 13-ї сесії Рада продемонструвала найнижчу продуктивність серед усіх «весняних» сесій. Якщо тенденція триватиме, 14-та сесія закріпить нову «нормальність», де менша кількість рішень перестає бути винятком і стає правилом.

Попри це парламент ухвалює стратегічно важливі акти. Серед них — закон №14048 про забезпечення законності та прозорості діяльності органів місцевого самоврядування, необхідний для отримання фінансової підтримки від ЄС у межах Ukraine Facility, а також ще один євроінтеграційний законопроєкт №13202-1.

Такі рішення свідчать, що Рада зберігає функціональну спроможність виконувати законодавчі функції, хоч і працює під постійним навантаженням та в умовах політичної втоми — із меншим запасом часу та енергії. Від червня 2022 року, коли Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, від парламенту очікують щоденної системної роботи із наближення законодавства до acquis ЄС.

Кількісні дані останніх двох сесій показують: Верховна Рада все ще здатна ухвалювати ключові рішення, але робить це повільніше і ціною більшої напруги всередині інституції.